вороток

Значення

1. (Техніка) –

   Зменшувальна форма до слова “воріт”: невеликий воріт, пристрій для підйому вантажів, що складається з горизонтального вала з рукояткою, на який намотується канат.

2. (Техніка) –

   Ручний інструмент у вигляді стрижня з гніздом або пазом на кінці для обертання різних металевих деталей (наприклад, метчиків, розгорток, хвостовиків свердел) при обробці металів; також — ключ для обертання хвостовика свердла в патроні.

3. (Техніка) –

   У техніці — деталь або вузол машини, механізму, що має форму невеликого вала або циліндричного стрижня, який обертається (наприклад, вороток шпинделя).

4. (Техніка) –

   Рідко вживана назва для невеликої брами, хвіртки.

Правопис та відмінювання