воротій

Значення

1. (Міфологія) –

   Власна назва персонажа української міфології, духа-охоронця воріт, який живе у хвіртці або під нею, часто в образі маленького чоловічка; вважався одним із домовиків, що стереже вхід на подвір’я.

2. (Історія) –

   Заст. або діал. Той, хто охороняє ворота, вартівник біля воріт; воротар.

Правопис та відмінювання