Словник Української Мови
Ембріоадаптація — пристосування організму на ембріональній стадії розвитку до специфічних умов середовища, що забезпечує його виживання та подальший нормальний розвиток.
Ембріоадаптація — (у порівняльній ембріології) ознака, що виникає в онтогенезі під впливом умов розвитку зародка і не відображає філогенетичну історію виду, на відміну від палінгенетичних (спадкових) ознак.
Властивість за значенням прикметника “втяжливий”; здатність до тривалого, наполегливого та старанного виконання чогось, завзятість, старанність.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.
2. Технічний термін у металургії та обробці металів тиском: операція зменшення діаметра порожнистої заготовки (наприклад, гільзи) на довжину за допомогою обтискання в матриці, один із видів штампування.
1. Геометрична поверхня, утворена обертанням прямої навколо осі, яка перетинає її під прямим кутом, з одночасним поступальним рухом уздовж цієї осі; гвинтова поверхня.
2. Архітектурний елемент у форді спіралі або гвинта, наприклад, гвинтові сходи з центральною опорою.
1. Дія за значенням дієслова “втягувати” — процес залучення когось або чогось у певну діяльність, стан, простір або ситуацію, часто поступовий або з прикладенням зусиль.
2. У техніці, механіці — процес всмоктування, засмоктування газу, рідини або сипкого матеріалу в порожнину або замкнутий об’єм.
3. У медицині та фізіології — акт або процес активного залучення повітря в легені при диханні; інспірація.
4. Переносно — процес занурення в якийсь стан (наприклад, втягування в сон, в задуму), або ж поступове опанування навичкою через практику (втягування в роботу, в режим).
Ембосуватися — утворювати рельєфний, опуклий малюнок або напис на поверхні матеріалу (наприклад, паперу, картону, шкіри, металу) шляхом його тиснення за допомогою спеціальних штампів або валиків.
1. (анатомія) Невеликий отвір у верхній частині завитки (апікального завитка) внутрішнього вуха, що сполучає порожнину переддверної драбини з порожниною барабанної драбини.
2. (музика) У старовинних духових інструментах (наприклад, флейті) — отвір у верхньому кінці стовбура, який закривається пальцем для зміни висоти звуку.
1. Властивість за значенням дієслова “втягнути” — стан залучення, включення до якоїсь діяльності, процесу або ситуації, часто з відтінком примусовості або поступовості.
2. (Психол., соц.) Глибоке занурення в певну діяльність, стан інтелектуальної або емоційної концентрації на чомусь, що характеризується високим рівнем зацікавленості та зосередженості.
3. (Мед., анат.) Патологічна або анатомічна ознака — депресія, западини на поверхні органу, тканини або частини тіла (наприклад, втягнутість соска).
1. Надавати поверхні матеріалу (паперу, картону, пластику, шкіри тощо) рельєфного, опуклого зображення або тексту за допомогою спеціального штампування (ембосування).
2. У поліграфії та дизайні: створювати ефект об’ємності на площині за рахунок висунення певних ділянок зображення над загальним рівнем поверхні.
Стан або якість бути залученим, включеним у якусь діяльність, процес, ситуацію або систему, що передбачає активну участь, зацікавленість або відчуття причетності.
У психології та педагогіці — глибоке зосередження уваги та емоційних ресурсів на певному завданні, процесі навчання чи взаємодії, що характеризується відчуттям потоку, мотивацією та концентрацією.
У соціології та менеджменті — ступінь участі та емоційної віддачі індивіда в колективній діяльності, соціальних або трудових процесах, що впливає на ефективність та задоволеність.