Емболія — патологічний стан, при якому кровоносна або лімфатична судина раптово закупорюється емболом (тромбом, повітряним бульбашкою, краплею жиру, амніотичною рідиною тощо), що призводить до порушення кровопостачання або лімфовідтоку в тканинах.
-
втуз
1. Вищий технічний навчальний заклад у СРСР та деяких інших країнах соціалістичного табору, що готував інженерно-технічні кадри (скорочення від “вищий технічний учбовий заклад”).
2. Розмовна назва для будь-якого вищого технічного навчального закладу (інституту, університету, академії технічного профілю), що вживалася в другій половині ХХ століття.
-
геліконний
1. Стосується гелікону — великого духових мідного музичного інструменту з низьким регістром, виготовленого у вигляді широкої спіралі, що носять через плече.
2. Стосується гелікону — різновиду магнітного електронно-променевого приладу (осцилографа) для фотографування одноразових електричних процесів.
-
емболічний
1. (мед.) Пов’язаний з емболією, що стосується емболії; властивий їй.
2. (мед.) Що є емболією, має її природу; такий, що закупорює судину.
-
втручання
1. Дія за значенням дієслова втручатися; активне втручання у справи, події або процеси, часто з метою вплинути на їхній перебіг або результат.
2. (у медицині) Проведення лікувальних або діагностичних маніпуляцій, операція; медична процедура, що порушує цілісність тканин організму.
3. (у політиці, міжнародному праві) Втручання однієї держави або організації у внутрішні справи іншої, що розглядається як порушення суверенітету.
-
втримування
1. Дія за значенням дієслова “втримувати”; утримання когось або чогось на місці, недопущення руху, падіння, виходу тощо.
2. Обмеження, стримування прояву якихось почуттів, бажань, дій.
3. Утримання, збереження в своєму розпорядженні чужого майна, коштів або утримання від виплати належних комусь грошей.
4. У техніці — стан або дія, коли механізм, пристрій або система підтримуються в певному положенні або режимі роботи.
-
емболіт
Емболіт — рідкісний мінерал, гідроксид-хлорид міді з хімічною формулою Cu₂₅Cl(OH)₄₃·2H₂O, що утворює кристали синьо-зеленого кольору.
Емболіт — штучний або природний мінерал, що є ізоморфною сумішшю (твердим розчином) хлориду срібла (кераргіриту, AgCl) та бромиду срібла (бромаргіриту, AgBr).
-
гелікон
1. Музичний духовий інструмент з родини мідних, різновид басової та контрабасової туби, що має вигляд широкої спірально згорнутої трубки з розтрубом, призначений для виконання басової партії в духовому оркестрі.
2. У давньогрецькій міфології — гора в Беотії, яка вважалася місцем перебування Аполлона та муз; символ поетичного натхнення.
-
втримання
1. Дія за значенням дієслова «втримати»; утримання, збереження чогось у попередньому стані або положенні, недопущення змін, падіння, руху тощо.
2. Утримання, забезпечення когось коштами для життя, матеріальне утримання; також сума коштів, що виділяється на цю мету.
3. У праві: примусове утримання особи або майна; запобіжний захід, що полягає в поміщенні під варту.
-
втратність
1. Властивість або стан того, що є втратним; здатність призводити до втрат, збитків.
2. У фінансах та економіці — показник, що характеризує рівень збитковості (наприклад, кредитного портфеля, інвестиційного проекту).
3. У страхуванні — розрахункова ймовірність настання страхового випадку та розміру майбутніх виплат.