Значення
- (Мистецтво) –
Музичний духовий інструмент з родини мідних, різновид басової та контрабасової туби, що має вигляд широкої спірально згорнутої трубки з розтрубом, призначений для виконання басової партії в духовому оркестрі.
- (Міфологія) –
У давньогрецькій міфології — гора в Беотії, яка вважалася місцем перебування Аполлона та муз; символ поетичного натхнення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гелікон, р. гелікона, д. геліконові, з. гелікон, о. геліконом, м. геліконі, к. геліконе