непокутуваний

[nɛpokutuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не може бути спокутуваний або виправданий; невиправданий, непрощений.

  2. У релігійному контексті: такий, що не отримав відпущення гріхів через каяття чи спокут; неочищений від провини перед Богом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непокутуваний, р. непокутуваного, д. непокутуваному, з. непокутуваного, о. непокутуваним, м. непокутуванім

Більше записів