1. Такий, що не може бути спокутуваний або виправданий; невиправданий, непрощений.
2. У релігійному контексті: такий, що не отримав відпущення гріхів через каяття чи спокут; неочищений від провини перед Богом.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не може бути спокутуваний або виправданий; невиправданий, непрощений.
2. У релігійному контексті: такий, що не отримав відпущення гріхів через каяття чи спокут; неочищений від провини перед Богом.