1. Такий, що не має достатніх підстав, причин або обґрунтування; безпідставний, необґрунтований.
2. Такий, що не може бути виправданий морально або з точки зору здорового глузду; непростий.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не має достатніх підстав, причин або обґрунтування; безпідставний, необґрунтований.
2. Такий, що не може бути виправданий морально або з точки зору здорового глузду; непростий.
Приклад 1:
Педантизм – надмірний, невиправданий формалізм у справах, хво- робливий острах перед нестандартними діями та рішеннями, прагнення до схематизації, спрощення, стандартизації складних ситуацій. Демонстративні – амбіційність , хизування, хвалькуватість, зухва- лість, прагнення будь що підкреслити свою значущість, здатні до непе- редбачуваних дій з метою привертання до себе уваги оточуючих.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs”