гелікотрема

1. (анатомія) Невеликий отвір у верхній частині завитки (апікального завитка) внутрішнього вуха, що сполучає порожнину переддверної драбини з порожниною барабанної драбини.

2. (музика) У старовинних духових інструментах (наприклад, флейті) — отвір у верхньому кінці стовбура, який закривається пальцем для зміни висоти звуку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |