Втіхонька — власна назва, зменшувально-пестлива форма жіночого імені Втіха.
-
геліндоновий
1. (істор., текст.) Стосовний до геліндону — середньовічної тканини синього кольору, що вироблялася в місті Геліндон (Англія) або імітувалася в інших регіонах; синій, виготовлений з такої тканини.
2. (колор.) Яскраво-синього кольору, інтенсивного відтінку, характерного для барвника, який використовувався для фарбування геліндону.
-
ембріогоній
Ембріогоній — у ботаніці: зародковий мішечок у насіннєвих рослин, всередині якого розвивається яйцеклітина та відбувається запліднення, що веде до утворення зародка.
-
втіха
1. Почуття радості, задоволення, яке виникає від чогось приємного; насолода, утіха.
2. Те, що викликає таке почуття; джерело радості, задоволення.
3. Заст. Зменшення болю, страждання; полегшення, вгамування.
-
гелін
1. (микол.) Рідкісний мінерал, силікат берилію та заліза жовтого або зеленувато-жовтого кольору, що зустрічається в пегматитах.
2. (біол.) Білкова речовина, що входить до складу кісткової та хрящової тканини; один з видів колагену.
-
ембріогенний
Пов’язаний з ембріогенезом, тобто з процесом зародкового розвитку організму.
Такий, що утворюється або виникає в період ембріонального розвитку.
-
втілювач
Особа, яка втілює в життя, реалізує певні ідеї, принципи, задуми; той, хто надає чомусь реального, конкретного вираження.
Той, хто втілює в собі, персоніфікує якісь якості, риси, ідеї; уособлення.
-
ембріогенетичний
1. Стосовний до ембріогенезу, тобто процесу зародкового розвитку організму від запліднення до народження або вилуплення.
2. Пов’язаний з походженням та формуванням зародка, його тканин і органів.
-
втілювання
1. Дія за значенням дієслова “втілювати”; надання чомусь конкретного, реального вигляду, втілення ідеї, задуму в реальність.
2. Конкретний вияв, реальне втілення якоїсь абстрактної ідеї, якості, поняття (наприклад, втілювання мрії, доброти).
3. У філософії та релігії — прийняття божеством або духом людського тіла, земного образу; воплощення.
4. У мистецтві — художнє уособлення, створення художнього образу персонажа актором або автором.
-
гелікс
1. (анатомія) Зовнішня загнута крайка вушної раковини людини, що обмежує її ззовні.
2. (біологія) Рід наземних равликів родини геліцид (Helicidae), до якого належить, зокрема, виноградний равлик (Helix pomatia).
3. (біохімія, часто з великої літери) Просторова структура, спіраль, зокрема подвійна спіраль молекули ДНК.