Словник Української Мови
1. Власна назва персонажа з циклу фентезі-романів американської письменниці Урсули Ле Ґуін “Земномор’я”, могутнього чаклуна, архімага та одного з центральних героїв саги.
2. (Переносно) У мові шанувальників фентезі-літератури — символ могутнього чародія, мудрого володаря магічних знань, часто вживається як апелятив для позначення видатного мага або авторитетної фігури в уявних світах.
1. У філософії (зокрема в ідеалізмі) — досвід як єдине джерело пізнання, сукупність чуттєвих спостережень і переживань, що протиставляється мисленню; досвідчення.
2. У медицині — застаріла назва для певних захворювань шкіри, що характеризуються висипом або запаленням (наприклад, рожа).
Гемамін — власна назва лікарського препарату, що є комплексом заліза з геміном, який застосовується для лікування залізодефіцитної анемії.
Вурдження — власна назва (топонім) села в Україні, у складі Великоберезнянської селищної громади Ужгородського району Закарпатської області.
Вурдалака — у слов’янській міфології та фольклорі: небіжчик, що встає з могили вночі, щоб шкодити живим, пити кров або душити людей; різновид упіра, вампіра.
Вурдалака — у переносному значенні: про людину, яка виглядає дуже знесиленою, блідою, схожою на мерця або жахливу істоту.
Вурдалака — у розмовній мові: про злу, неприємну, сварливу людину (часто жінку).
1. Філософська концепція, що розглядає наукові поняття та теорії не як відображення об’єктивної реальності, а як умовні символи, знаки або інструменти для систематизації та передбачення чуттєвого досвіду (емпіричних спостережень).
2. Напрям у філософії науки (кінець XIX — початок XX століття), представлений працями таких мислителів, як Г. Герц, П. Дюгем, Е. Мах, який обґрунтовував символічну природу наукового знання.
1. (в індійській міфології) божественний напій безсмертя, амброзія, що є їжею богів (девів).
2. (переносно) щось надзвичайно смачне, приємне або цінне; насолода.
1. У слов’янській міфології та народних віруваннях — нежить, мертвець, що встає з могили вночі, щоб пити кров живих людей або шкодити їм; упир, вампір.
2. Переносно — про злого, жорстокого, безсердечного людину, який мучить інших або живе за їхній рахунок.
1. Вурда — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.
2. Вурда — власна назва річки в Україні, лівої притоки Ужа, що протікає територією Закарпатської області.
Пов’язаний з емпіріомонізмом — філософською течією в російській та загальноєвропейській думці початку XX століття, що намагалася поєднати емпіризм (визнання досвіду єдиним джерелом знань) з монизмом (вченням про єдину основу світу), розглядаючи фізичний світ як комплекс елементарних психічних переживань.