вурдалак

1. У слов’янській міфології та народних віруваннях — нежить, мертвець, що встає з могили вночі, щоб пити кров живих людей або шкодити їм; упир, вампір.

2. Переносно — про злого, жорстокого, безсердечного людину, який мучить інших або живе за їхній рахунок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |