Вурдалака — у слов’янській міфології та фольклорі: небіжчик, що встає з могили вночі, щоб шкодити живим, пити кров або душити людей; різновид упіра, вампіра.
Вурдалака — у переносному значенні: про людину, яка виглядає дуже знесиленою, блідою, схожою на мерця або жахливу істоту.
Вурдалака — у розмовній мові: про злу, неприємну, сварливу людину (часто жінку).