1. (анат.) Пов’язаний з ендолімфою — рідиною, що заповнює внутрішні порожнини перетинчастого лабіринта внутрішнього вуха.
2. (мед.) Стосуючийся введення лікарських засобів безпосередньо в лімфатичну систему для лікування або діагностики.
-
відголосся
1. Віддалений, слабкий звук, що лунає після основного джерела шуму або внаслідок відбиття звукових хвиль; луна, відгомін.
2. Переносне: відображення, слід, відбиток явищ, подій, почуттів у свідомості, творчості, суспільному житті тощо.
3. У літературознавстві та фольклористиці — літературний твір, переказ або народна пісня, що відтворюють, переосмислюють або продовжують мотиви, сюжети чи образи іншого твору чи історичної події.
-
гемула
1. У біології та медицині — гіпотетична частинка спадковості, яку, за теорією Чарлза Дарвіна, утворюють клітини організму для передачі ознак нащадкам; передбачуваний носій спадкової інформації.
2. У юдаїзмі — легендарна глиняна істота (голем), створена за допомогою кабалистичної магії для виконання певних завдань або служіння.
-
відголосок
1. Слабкий звук, що лунає після основного, або повторення звуку внаслідок луни, відбиття звукових хвиль.
2. Переносне: відображення, слід, прояв чогось (подій, явищ, почуттів), що залишився після них або викликаний ними.
3. У літературознавстві та мистецтві — творчий прийом або елемент, що наслідує, повторює або перегукується з мотивами, образами чи стилем іншого твору, автора чи епохи.
4. Рідко: коротка відповідь, репліка у розмові, що є реакцією на слова співрозмовника.
-
ендолімфа
Ендолімфа — рідина, що заповнює перетинчастий лабіринт внутрішнього вуха (схожість, мішечок, півколові канали та інші порожнини), має високий вміст іонів калію та забезпечує функціонування рецепторів слуху та рівноваги.
-
відголос
1. Звук, що лунає у відповідь на інший звук, повторення звуку внаслідок луни, відбиття звукових хвиль від перешкод; луна.
2. Переносне: реакція на якусь подію, висловлювання, відгук, відображення чогось у суспільстві, творчості, свідомості.
3. У літературознавстві та мистецтві — навмисне або несвідоме повторення, відтворення мотивів, образів, стилістичних прийомів, ідей іншого твору чи автора.
4. Застаріле: відгомін, чутка, новина, що поширюється.
-
гемул
1. (біол.) Уявна частинка спадковості, яку, згідно з теорією Ч. Дарвіна, клітини організму відокремлюють для передачі ознак нащадкам; пангенеза.
2. (зоол.) Статево незріла форма губок, що виникає в результаті безстатевого розмноження, здатна переживати несприятливі умови (наприклад, холод або висушування).
-
відгодівля
Процес годування тварин з метою їх згодовування, відкорму до певної кондиції або ваги, зазвичай перед забоєм або для підвищення продуктивності.
Галузь тваринництва, що займається інтенсивним годівлею худоби, птиці тощо для отримання м’яса, сала та іншої продукції.
Період, протягом якого тварин інтенсивно годують для відкорму.
-
відгодівельник
Відгодівельник — особа або підприємство, яке займається відгодівлею (інтенсивним відкормом) сільськогосподарських тварин (наприклад, великої рогатої худоби, свиней, птиці) до певних кондицій з метою отримання м’яса, сала, іншої продукції або для подальшого реалізу.
-
ендокінетичний
1. (в астрономії) Пов’язаний з ендокінетикою — розділом небесної механіки, що вивчає рух космічних апаратів за допомогою двигунів, які працюють на бортовій енергії (на відміну від використання гравітаційних маневрів).
2. (в техніці) Стосовний до руху, що створюється або регулюється внутрішнім джерелом енергії або сили (наприклад, реактивним двигуном), а не зовнішніми факторами.