1. (біол.) Уявна частинка спадковості, яку, згідно з теорією Ч. Дарвіна, клітини організму відокремлюють для передачі ознак нащадкам; пангенеза.
2. (зоол.) Статево незріла форма губок, що виникає в результаті безстатевого розмноження, здатна переживати несприятливі умови (наприклад, холод або висушування).