Словник Української Мови
Спеціальний пристрій або механізм у сільськогосподарській техніці (наприклад, у зернозбиральному комбайні), призначений для відгрібання скошених рослин (хлібної маси) з лап жатки та подачі їх на подальше обмолочування.
Робоча людина, яка займається відгрібанням чого-небудь (наприклад, сіна, соломи) граблями або іншим знаряддям.
Ендометрит — запальне захворювання слизової оболонки тіла матки (ендометрія), що часто викликається бактеріальною інфекцією.
Ендометрит — гострий або хронічний патологічний процес у внутрішньому шарові матки, який може виникати після пологів, абортів, медичних маніпуляцій або на тлі інфекцій, що передаються статевим шляхом.
1. Процес відтворення, відновлення чогось, що було втрачено або зруйновано, шляхом ретельного відтворення оригіналу.
2. У мистецтві та реставрації — точне відтворення художнього твору, архітектурної споруди, предмета мистецтва або історичного артефакту на основі наявних даних, документів та аналогій.
3. У музиці — виконання музичного твору з дотриманням авторського задуму, стилю епохи або конкретної інтерпретації.
1. Дія за значенням дієслова “відгострювати”; надання чомусь більшої гостроти, виразності, інтенсивності або чіткості.
2. (мед.) Посилення, загострення симптомів хронічної хвороби; рецидив.
3. (перен.) Посилення, загострення суперечностей, конфлікту, напруженості в соціальних, політичних чи міжособистісних відносинах.
Геміанестезія — втрата чутливості (больової, температурної, тактильної) на одній половині тіла (правій або лівій), що виникає внаслідок ураження нервових шляхів або центрів у протилежній півкулі головного мозку.
1. Дія за значенням дієслова “відгострити” — стан різкого посилення, загострення чого-небудь, переважно негативного (наприклад, захворювання, конфлікту, ситуації).
2. Період такого посилення, загострення хронічної хвороби або неприємної ситуації.
Ендометафаза — у цитології: стадія клітинного циклу, на якій хромосоми після реплікації ДНК залишаються конденсованими та видимими, а клітина не вступає у власне мітоз, що призводить до поліплоїдії; характерна для деяких спеціалізованих клітин (наприклад, гепатоцитів).
1. (у мікології) — такий, що має напівзакриту будову плодових тіл, коли спори дозрівають частково під захистом покривів, а частково на відкритому повітрі; характерний для деяких грибів, зокрема печериць.
Відгортачка — спеціальний пристрій або пристосування для відгортання, відсування чогось убік.
Відгортачка — в архітектурі та будівництві: деталь, елемент конструкції (наприклад, на даху), призначений для відведення води, снігу або для відгортання чогось.
Відгортачка — в техніці: частина механізму, що виконує функцію відсування або відхилення (наприклад, відгортачка зерна в комбайні).
1. Дія за значенням дієслова “відгортати” — відсування, відхилення чогось убік, зрушення з місця, зазвичай легкого, сипкого або гнучкого (наприклад, снігу, землі, пелюстки квітки).
2. (мед.) Хірургічна маніпуляція або оперативний прийом, що полягає у відведенні, відсуванні органу, тканини або їх частини для доступу до розташованих під ними структур.