відголосся

1. Віддалений, слабкий звук, що лунає після основного джерела шуму або внаслідок відбиття звукових хвиль; луна, відгомін.

2. Переносне: відображення, слід, відбиток явищ, подій, почуттів у свідомості, творчості, суспільному житті тощо.

3. У літературознавстві та фольклористиці — літературний твір, переказ або народна пісня, що відтворюють, переосмислюють або продовжують мотиви, сюжети чи образи іншого твору чи історичної події.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |