Словник Української Мови
1. (техн.) Процес з’єднання металевих деталей шляхом нанесення розплавленого припою на попередньо нагріті поверхні, що стикуються, без їх розплавлення.
2. (перен., розм.) Процес інтенсивного, наполегливого навчання, вивчення чогось або тривалої, ретельної роботи над чимось.
1. Процес дії за значенням дієслова “відпаювати” — усунення пайкою, роз’єднання раніше спаяних деталей або вузлів.
2. У техніці, зокрема в електроніці та радіотехніці — технологічна операція з розігрівання місця пайки для видалення компонента або від’єднання провідника від контактної площадки.
3. У медицині (розм.) — процес інтенсивного відгодовування, годування ослаблених, знесилених людей або тварин для відновлення нормальної ваги та сил.
1. Релігійно-філософське поняття, запроваджене Максом Мюллером, що означає поклоніння одному божеству, не заперечуючи існування інших богів; обожнювання окремого божества як верховного в певний момент або в певному контексті.
2. У релігієзнавстві — рання форма політеїзму, при якій одна з верховних божеств виокремлюється для особливого шанування, часто з наступним переходом до монотеїзму.
Спеціальний пристрій або хімічний засіб, призначений для видалення (відпарювання) старого лаківничного покриття, фарби, шпаклівки тощо з різних поверхонь, часто шляхом їх розм’якшення.
Рідко вживана назва для працівника, який займається відпарюванням (наприклад, парильної камери) у технологічних процесах.
1. Стосунковий до ензимів, властивий ензимам; пов’язаний з їхньою діяльністю або функціонуванням.
2. Такий, що здійснюється за участю ензимів або завдяки їхньому впливу.
1. Процес дії за значенням дієслова “відпарювати”; видалення чогось, усунення (наприклад, забруднень, фарби) за допомогою пару або кип’ятіння.
2. Технологічна операція в металургії та обробці металів — нагрівання деталі до певної температури з подальшим повільним охолодженням для зняття внутрішніх напружень або для поліпшення оброблюваності.
3. У кулінарії — попереднє оброблення продуктів (частіше овочів, грибів) окропом або паром для усунення гіркоти, різкого запаху або для полегшення подальшого зняття шкірки.
1. Метод лікування спадкових та інших захворювань шляхом введення в клітини пацієнта генетичного матеріалу (ДНК або РНК) з метою корекції дефектних генів або надання клітинам нових функцій.
2. Розділ молекулярної медицини та біотехнології, що вивчає та розробляє методи лікування на рівні генів.
1. Фізико-хімічний процес переходу речовини з рідкого стану в газоподібний (пару) шляхом випаровування з поверхні, часто в результаті нагрівання; випарювання.
2. Технологічна операція видалення води або розчинника з матеріалу, суміші чи продукту шляхом їх нагрівання та випаровування.
3. У медицині — пошкодження поверхневих шарів шкіри (епідермісу) гарячою рідиною або парою, що відрізняється від опіку вогнем меншою глибиною ураження.
Білкова молекула, що виконує роль біологічного каталізатора, прискорюючи специфічні хімічні реакції в живих організмах, не витрачаючись при цьому.
1. (діал.) Дія за значенням дієслова відпарити; результат цієї дії — звільнення від пари, вологи, випаровування.
2. (діал.) Те, що випарувалося; пара, випарина.
3. (діал.) Легкий туман, мряка, що підіймається над землею після дощу або в спекотний день.