Словник Української Мови
Відпилювач — спеціальний пристрій або інструмент, призначений для механізованого розпилювання (розділення) чогось, зазвичай твердих матеріалів, шляхом пиляння.
Відпилювач — робітник, фахівець, який займається відпилюванням (відрізанням частин за допомогою пили) у певному технологічному процесі, наприклад, у деревообробці або обробці каменю.
1. Дія за значенням дієслова “відпилювати”; відокремлення частини чогось за допомогою пилки.
2. Технологічна операція в обробці деревини, металу тощо, що полягає у відрізанні заготовки, припуску або готової деталі від основного матеріалу.
Розділ біохімії, що вивчає ферменти (ензими): їх будову, властивості, механізми дії, функції в організмі та методи дослідження.
1. Дія за значенням дієслова “відпилити” — відокремлення частини чогось за допомогою пилки, пили або спеціального інструменту.
2. (спец.) Процес відокремлення бджолиного рою від основної родини, коли молода матка з частиною робочих бджіл залишає вулик для заснування нового гнізда; ройовий стан бджіл.
1. Дія за значенням дієслова “відпиляти” — відокремлення частини чогось за допомогою пилки, ножівки або іншого ріжучого інструменту з зубцями.
2. Частина матеріалу (деревини, металу тощо), що була відокремлена в результаті пиляння; обрізок, уривок.
3. (перен., розм.) Незначна, часто формальна частина чогось, виділена від чогось більшого (наприклад, від часу, коштів).
Метод лабораторної діагностики, що ґрунтується на визначенні активності, концентрації або властивостей ферментів (ензимів) у біологічних рідинах (наприклад, у крові, сечі) або тканинах організму для виявлення патологічних процесів і діагностики захворювань.
1. Сукупність усіх генів організму, що становлять його спадкову основу й визначають можливості розвитку та індивідуальні ознаки.
2. Сукупність генів певної популяції або виду.
3. Генетична (спадкова) конституція організму, що визначає його фенотип.
1. Слід, відбиток, що залишається на поверхні після дотику або натискання чогось (наприклад, пальця, руки, ноги).
2. У техніці та поліграфії — відбиток, відтиск тексту чи зображення на папері чи іншому матеріалі, отриманий за допомогою друкарської форми, штампа тощо.
3. Переносно — помітний слід, ознака, відбиток чогось, що вплинуло або залишилося після певних подій, явищ, впливів.