1. Стосунковий прикметник до слова «генотип»; властивий генотипу, що стосується генотипу.
2. Такий, що визначається генотипом, обумовлений ним.
генотипний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови