генотеїзм

Значення

1. (Релігія) –

   Релігійно-філософське поняття, запроваджене Максом Мюллером, що означає поклоніння одному божеству, не заперечуючи існування інших богів; обожнювання окремого божества як верховного в певний момент або в певному контексті.

2. (Релігія) –

   У релігієзнавстві — рання форма політеїзму, при якій одна з верховних божеств виокремлюється для особливого шанування, часто з наступним переходом до монотеїзму.

Правопис та відмінювання