Древослів

Словник Української Мови

  • відсипання

    1. Дія за значенням дієслова “відсипати” — відокремлення певної частини сипкої речовини (піску, цукру, крупи тощо) від загальної маси шляхом відмірювання, відважування або поділу.

    2. Технологічний процес у промисловості або будівництві, що полягає у плановому вивантаженні, скиданні або розподілі насипних матеріалів (грунту, щебеню, руди) у певному місці для формування насипу, складування або подальшої переробки.

    3. У гірничій справі — місце, де здійснюється вивантаження (скидання) породи або корисних копалин, що транспортувалися з виробки; відвал.

  • географія

    1. Система наук, що вивчає географічну оболонку Землі, її структуру, динаміку, взаємодію природних та соціально-економічних систем, а також територіальну організацію суспільства.

    2. Навчальна дисципліна, що викладає основи цих знань.

    3. Розташування, поширення та взаємозв’язок певних явищ у просторі; сукупність особливостей якої-небудь території (наприклад, географія рослин, географія промисловості).

  • відсип

    1. Дія за значенням дієслова «відсипати»; насипання певної кількості сипкого матеріалу (наприклад, зерна, піску, цукру) як окремої порції або як повернення боргу натурою.

    2. Частина сипкого матеріалу (зерна, крупи, борошна тощо), яку відсипали, відміряли або повернули; відповідна міра, порція.

    3. (у спеціальному контексті, часто у множині) Матеріал (пісок, гравій, щебінь), яким відсипають, вирівнюють або підвищують поверхню ділянки, дорожнього полотна, майданчика перед подальшими роботами; балластний шар.

  • ентерогепатичний

    1. (в анатомії та фізіології) Який стосується одночасно кишківника та печінки, пов’язаний з їхньою взаємодією, зокрема про циркуляцію речовин між цими органами.

    2. (в медицині та фармакології) Який описує шлях або цикл, за якого речовини (наприклад, жовчні кислоти, лікарські засоби) виділяються з печінки в кишківник, а потім знову всмоктуються з кишківника назад у печінку.

  • відсилання

    1. Дія за значенням дієслова «відсилати»; надсилання когось або чогось до певного місця, особи чи інстанції.

    2. Посилання, вказівка на джерело, літературу, документ або іншу інформацію, що міститься в іншому місці тексту чи публікації.

    3. У документознавстві та діловодстві: офіційний паперовий чи електронний документ (лист, запит, повідомлення), що надсилається з однієї установи до іншої.

  • географічний

    1. Стосунний до географії як науки, пов’язаний із нею або властивий їй.

    2. Пов’язаний із просторовим розташуванням, розміщенням на земній поверхні, що описується за допомогою географічних координат.

    3. Характерний для певної території, місцевості; територіальний.

  • ентерогепатит

    Ентерогепатит — запальне захворювання, що одночасно вражає тонкий кишечник (ентерон) і печінку (гепар).

  • відсиджування

    1. Перебування у в’язниці, місці позбавлення волі як відбування покарання за скоєний злочин.

    2. (перен., розм.) Вимушене або небажане перебування десь протягом певного часу, часто з відтінком нудьги або очікування.

  • відселювання

    Процес переселення, переміщення людей з одного місця проживання до іншого, зазвичай з організованою метою (наприклад, зони бойових дій, аварійних територій).

    Процес відокремлення, виділення частини населення або соціальної групи з основного масиву шляхом їх переміщення в інше місце.

  • ентерогенний

    1. (у фізіології) Який виробляється, утворюється або бере початок у кишечнику.

    2. (у медицині) Стосовний до походження з кишкової флори або викликаний внутрішньокишковими факторами (наприклад, про ентерогенну інтоксикацію).