Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “відсвяткувати”; святкування чого-небудь, проведення свята на честь певної події чи дати.
2. Результат такої дії; саме свято, урочиста подія, що відбулася або відбувається з нагоди якогось ювілею, перемоги, значної дати тощо.
Ентеровірус — рід вірусів родини пікорнавірусів, що розмножуються переважно в шлунково-кишковому тракті людини та інших ссавців, але можуть викликати різноманітні захворювання інших органів і систем (наприклад, поліомієліт, герпангіну, міокардит, менінгіт).
Відсапування — дія за значенням дієслова “відсапувати”; процес або результат видалення рідини, повітря або іншої речовини з порожнини шляхом всмоктування, часто за допомогою спеціального пристрою (наприклад, відсапування рідини з рани, відсапування повітря з системи).
Відсапування (у техніці) — технологічна операція з видалення газів, парів або повітря з закритого об’єму (наприклад, з трубопроводу, резервуара) для створення розрідження або запобігання утворенню пробок.
Відсапування (розм.) — сильний вдих після фізичного навантаження, плачу або задишки; відпочинок для переведення духу.
1. Стосовний до геогностії — застарілої назви геології як науки про будову, склад та історію розвитку Земної кори.
2. Пов’язаний з вивченням та описом мінерального складу, структури та походження земних шарів.
1. Те, що відсіло на дно рідини після осідання твердих частинок; осад.
2. Продукт збагачення корисних копалин (руди, вугілля тощо), отриманий методом гравітаційного розділення у водному або повітряному потоці (відсаджуванням).
3. (у множині) Відходи, залишки після очищення, переробки чогось; те, що відкинуто як непотрібне.
Ентеровакцина — ветеринарний препарат для пероральної імунізації свиней проти колібактеріозу, що містить живий атенуйований штат збудника (кишкової палички).
1. Технологічний процес збагачення корисних копалин (наприклад, вугілля, руди), заснований на розділенні зернистого матеріалу в вертикальному потоці води або повітря за густиною частинок.
2. Результат такого процесу — продукт (концентрат), отриманий після відділення важких мінеральних частинок від легких.
3. У гірничій справі — операція з відокремлення породи від корисного копалини шляхом його вібрації та промивання.
1. Застаріла назва геології як науки, що вивчає будову, склад, історію розвитку Землі та процеси, що відбуваються в її надрах і на поверхні.
2. У вузькому, історичному значенні — описальна частина геології, що займалася вивченням і класифікацією мінералів, гірських порід та залягання їх у земній корі.
1. Технологічний процес у збагаченні корисних копалин, при якому поділ суміші частинок за густиною та крупністю здійснюється в вертикальному потоці води або повітря.
2. Дія за значенням дієслова «відсаджувати»; пересаджування рослини або частини рослини в інше місце для подальшого росту.
3. У побуті — дія, коли когось просять або змушують пересісти, звільнити місце для іншої людини.
1. Технологічний процес збагачення корисних копалин (руди, вугілля тощо), заснований на розділенні частинок за густиною в потоці води або повітря, що пульсує вертикально вгору через сито з матеріалом.
2. У біології, садівництві та квітникарстві — дія за значенням «відсадити»: пересадження частини рослини (паростка, відсадка, розсади) для окремого вирощування; розмноження рослин вегетативним шляхом.
3. У техніці та будівництві — осідання, опускання ґрунту, фундаменту чи будь-якої конструкції внаслідок ущільнення основи під дією власної ваги або навантаження.