ентерогепатичний

1. (в анатомії та фізіології) Який стосується одночасно кишківника та печінки, пов’язаний з їхньою взаємодією, зокрема про циркуляцію речовин між цими органами.

2. (в медицині та фармакології) Який описує шлях або цикл, за якого речовини (наприклад, жовчні кислоти, лікарські засоби) виділяються з печінки в кишківник, а потім знову всмоктуються з кишківника назад у печінку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |