Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова «відслужити»; виконання служби протягом певного строку або до кінця встановленого терміну.
2. (у спеціальному контексті) Відпрацювання, компенсація боргу або зобов’язання виконанням певної роботи чи служби.
3. (заст., церк.) Відправа, проведення богослужіння, релігійного обряду (наприклад, панахиди, молебню).
1. Жінка, яка працює геодезистом, фахівчиня з геодезії — науки про форму, розміри Землі та методи їх вимірювання для створення карт, планів і проведення різноманітних інженерних робіт.
2. Розм. Жінка або дівчина, яка навчається на геодезиста або працює в галузі геодезії.
Ентерозоа — застаріла біологічна класифікація, що об’єднувала всіх багатоклітинних тварин (Metazoa), крім губок (Porifera), на підставі наявності справжнього травного тракту (кишкової порожнини).
Ентерозоа — у сучасній таксономії (зокрема в філогенетиці) — неформальна група двосторонньо-симетричних тварин (Bilateria), що характеризуються наявністю трьох зародкових листків та складним травним трактом з ротовим і анальним отворами.
Відслоненість — геологічний термін, що означає ступінь або площу виходу гірських порід на земну поверхню, де вони не прикриті наносами (ґрунтом, рослинністю тощо).
Відслоненість — у геоморфології та геології — властивість ділянки місцевості, де корінні породи не прикриті четвертинними відкладами, що дозволяє безпосередньо вивчати їх будову та склад.
1. (геол.) Відокремлений шар гірської породи, що утворився внаслідок тектонічних процесів або вивітрювання.
2. (мед.) Патологічне відшарування, відокремлення тканини або анатомічної структури від навколишніх тканин (наприклад, відслона сітківки ока).
3. (тех.) Конструктивний елемент у вигляді тонкої пластини, плити або шару, що є частиною більшого об’єкта та може бути знятий або відокремлений.
Фахівець з геодезії, який займається вимірюваннями на земній поверхні для визначення форми та розмірів Землі, складання карт і планів, а також розмічення на місцевості при будівництві, землевпорядкуванні тощо.
ентероентеростомія — хірургічна операція, що полягає у створенні анастомозу (сполучення) між двома віддаленими петлями тонкої кишки.
1. Віддалення, відходження від чогось; відступ, відхід.
2. Різкий рух, поштовх або стрибок убік, назад або геть від чогось; відскок.
3. Перен. Різка зміна позиції, поглядів, поведінки на протилежні; раптовий відхід від попередніх принципів.
4. У техніці — рух частини механізму (наприклад, затвора вогнепальної зброї) у зворотному напрямку під дією сили віддачі.
1. Дія за значенням дієслова “відскрібати” — механічне видалення чогось шляхом різкого тертя гострим або твердим предметом; відділення, зчищення чогось прилиплого, застиглого або замерзлого.
2. Результат такої дії — те, що відскрібли; шар речовини, що був зіскрібаний з поверхні.
ентероентероанастомоз — хірургічна операція, при якій створюється сполучення (анастомоз) між двома віддаленими або несуміжними ділянками тонкої кишки.
ентероентероанастомоз — штучно створений хірургічним шляхом сполучний канал між двома петлями тонкої кишки, що забезпечує прохідність кишкового вмісту в обхід видаленої, пошкодженої або непрохідної ділянки.