Древослів

Словник Української Мови

  • геополітика

    1. Наукова дисципліна, що вивчає вплив географічних факторів (просторове розташування, клімат, природні ресурси, розмір території тощо) на політику, міжнародні відносини та стратегічні інтереси держав.

    2. Політична практика або стратегія, що ґрунтується на аналізі та використанні географічних чинників для досягнення державних цілей, посилення впливу на міжнародній арені та забезпечення національної безпеки.

    3. Сукупність політичних подій, процесів або відносин на міжнародному рівні, що розглядаються через призму географічного положення та інтересів держав.

  • відчахування

    1. Дія за значенням дієслова “відчахувати” — різке, енергійне відганяння когось або чогось, зазвичай рухом руки, віткою, хусткою тощо.

    2. Розм. Різка, негативна реакція, категорична відмова або відсторонення від когось, чогось; відчуження.

  • енуклеація

    1. Хірургічна операція повного видалення очного яблука разом із частиною зорового нерва з очної порожнини.

    2. У медицині — хірургічне вилучення органу, пухлини або патологічного вогнища цілком, у повному обсязі, без його пошкодження (наприклад, енуклеація кісти).

  • відчалювання

    1. Дія за значенням дієслова “відчалювати”; відв’язування човна, судна від причалу, берега або іншого судна для початку руху, відплиття.

    2. (у переносному значенні) Початок якоїсь подорожі, шляху або нового етапу в житті, діяльності; відхід, вирушення.

    3. (у техніці, спец.) Процес відділення, відстиковування одного об’єкта або модуля від іншого під час руху (наприклад, ступеня ракети, космічного апарата).

  • геопластика

    1. (в ландшафтному дизайні та архітектурі) Штучне формування рельєфу місцевості шляхом створення насипів, виїмок, терасування, будівництва пагорбів, валів тощо для архітектурно-художніх, функціональних або інженерних цілей.

    2. (в мистецтві) Творення художніх об’єктів або композицій з використанням природних ґрунтів, каменів та інших матеріалів земної поверхні, один з видів ленд-арту.

  • відчалення

    1. Дія за значенням дієслова “відчалити”; відв’язування, відв’язання човна, судна від берега чи причалу.

    2. (у переносному значенні) Відокремлення, відділення від чогось; початок самостійного руху, існування або діяльності.

  • відчал

    1. Місце біля берега, де відбувається відчалювання суден; пристань, причал.

    2. Дія за значенням дієслова «відчалити»; відчалювання.

  • ентузіастка

    ентузіастка — жінка, яка з великим захопленням, палкістю та самовідданістю віддається якійсь справі, ідеї чи заняттю.

    ентузіастка — жінка, схильна до ентузіазму, повна енергії та натхнення в реалізації своїх задумів.

  • геопатія

    1. У медицині — гіпотетичне захворювання, яке, за уявленнями альтернативної медицини, викликається тривалою дією на організм людини так званих геопатогенних зон (місць, де спостерігаються аномалії геомагнітного поля, підземні водні потоки тощо).

    2. У біології та екології — порушення життєдіяльності рослин або тварин, спричинене несприятливими геофізичними факторами певної місцевості.

  • відчайність

    Відчайність — властивість за значенням прикметника “відчайний”; стан крайньої безвихідності, безнадійності, повного розпачу.