1. Який виражає ентузіазм, сповнений ентузіазму; палкий, захоплений, повний жвавої зацікавленості та енергії.
2. Характерний для ентузіаста; такий, що свідчить про великий запал і відданість справі.
Словник Української Мови
1. Який виражає ентузіазм, сповнений ентузіазму; палкий, захоплений, повний жвавої зацікавленості та енергії.
2. Характерний для ентузіаста; такий, що свідчить про великий запал і відданість справі.
Відчайдушність — властивість або стан, що характеризується крайньою сміливістю, рішучістю та готовністю ризикувати, незважаючи на небезпеку або безнадійність ситуації; дія, вчинок, що виявляють таку рису характеру.
Відчайдушність — крайній ступінь відчаю, безнадійності, що часто й спонукає до рішучих, навіть безрозсудних дій.
1. Людина, яка зневажає небезпеку, йде на ризиковані вчинки, часто через відчай або безвихідь; той, хто діє наважно, нехтуючи загрозами для життя.
2. (переносне значення) Той, хто проявляє надзвичайну рішучість, наполегливість у досягненні мети, часто в складних або безнадійних, на перший погляд, обставинах.
1. (в екології, медицині) Пов’язаний із шкідливим впливом певних зон земної поверхні, геологічних розломів або підземних водних потоків на живі організми, зокрема на здоров’я людини; такий, що викликає геопатогенний стрес.
2. (у будівництві, геобіології) Стосовний до ділянок землі (геопатогенних зон), де спостерігається аномальне випромінювання, що вважається патогенним.
1. Людина, яка з великим захопленням, палкістю та самовідданістю віддається якійсь справі, ідеї чи заняттю.
2. (заст.) Людина, схильна до ентузіазму, повна духовного піднесення та натхнення.
1. Крайній ступінь розпачу, безнадійності, повна втрата надії на щось добре.
2. Сміливість, відвага, що походить від розпачу або безнадійності; дія, вчинок, спричинені таким станом (застаріле або в літературному вжитку).
1. Дія за значенням дієслова “відціджувати”; процес відокремлення рідини від гущі або осаду шляхом пропускання через сито, фільтр, марлю тощо.
2. (переносно) Повільне, поступове видалення, вилучення чогось, зменшення кількості або сили чогось (наприклад, капіталів, ресурсів, життєвих сил).
ентузіазм — велике душевне захоплення, палке прагнення до чого-небудь, викликане сильним інтересом, переконанням або почуттям; запал, жвавість.
ентузіазм — творчий підйом, натхнення, що виявляється в активній діяльності.
1. Власна назва географічного об’єкта (наприклад, материка, океану, гори, річки, міста, села, вулиці тощо).
2. У лінгвістиці та картографії: будь-який власний топонім, тобто слово або словосполучення, що ідентифікує певний об’єкт на поверхні Землі.
1. Дія за значенням дієслова “відцуратися” — свідома відмова від когось або чогось, зречення, відхрещування, відрікання.
2. Стан після такої дії; почуття відчуженості, віддаленості, відірваності від когось або чогось, до чого раніше належав або з чим був пов’язаний.