Древослів

Словник Української Мови

  • візок

    1. Зменшувальна форма до слова “віз”: невеликий віз, зазвичай з одним або двома колесами, призначений для перевезення невеликих вантажів або поїздок однієї-двох осіб.

    2. Рухомий пристрій на колесах або роликах для переміщення вантажів, обладнання або сировини у виробничих, складських, торгових або побутових умовах (наприклад, вантажний візок, візок для багажу, візок у супермаркеті).

    3. Спеціальна рухома частина або пристрій у механізмах, машинах та обладнанні, що забезпечує їх переміщення або подачу (наприклад, візок верстата, візок принтера).

    4. Дитячий транспортний засіб для перевезення немовлят та маленьких дітей, що має кузов, ручку для штовхання та кріплення для сидіння; дитячий візок.

  • геофіт

    геофіт — рослина, бруньки відновлення якої для перезимівлі або перенесення несприятливого періоду (спекотної посухи) заховані в ґрунті (наприклад, на кореневищах, цибулинах, бульбах).

  • еол

    1. (грецька міфологія) Бог вітрів, син Посейдона, який жив на плавучому острові Еолія та мав владу над усіма вітрами; зображався з міхом, повним вітрів.

    2. (переносне значення, поетичне) Поезія, музика, що нагадує за звучанням шум вітру; вітер, повітряна стихія.

  • візничий

    1. Особа, яка керує запряженим у віз конем або іншою тягловою твариною; фірман, візник.

    2. (у спеціальному контексті, наприклад, історичному чи спортивному) Керівник колісниці, квадриги тощо, особливо в давнину або на змаганнях.

  • візниченько

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “візник” — той, хто керує возом або фірою, запряженими кіньми.

    2. Уживається як власна назва, зокрема, персонажа народної казки “Сірко” — маленького візника, який допомагає головному героєві Івасикові-Телесикові.

  • геофілія

    1. (в біології) здатність деяких організмів (наприклад, рослин, грибів, бактерій) рости в горизонтальному напрямку або залишатися під поверхнею ґрунту.

    2. (у психології) глибока емоційна прихильність людини до певного місця, краю або ландшафту, почуття духовного зв’язку з конкретною територією.

  • еокристал

    Еокристал — власна назва українського виробника та бренду світлодіодних світильників, освітлювальних приладів та систем, заснованого в 2004 році.

    Еокристал — власна назва однойменної компанії-виробника світлодіодних світильників та складних освітлювальних рішень для промисловості, комерції та побуту.

  • візниченко

    1. Прізвище українського походження, утворене від слова «візник» (той, хто керує возом, фурманом).

    2. Назва колишнього села в Україні, зокрема в історичній Київщині, яке нині є частиною міста Бровари (Київська область).

  • геофільний

    1. (біол.) Про організми: такий, що пристосований до життя в ґрунті, мешкає в ґрунті або тісно пов’язаний із ґрунтом.

    2. (геол.) Про мінерали або породи: такий, що має здатність поглинати та утримувати значну кількість води, збільшуючись при цьому в об’ємі.

  • еоклімакс

    1. У геології — найдавніший, перший етап клімаксу (періоду максимального розвитку) у формуванні рослинності на Землі, що відповідає кінцю палеозойської та початку мезозойської ери.

    2. У фітоценології — гіпотетична, найдавніша клімаксова формація рослинності, яка існувала до поділу суходолу на окремі материки та стала основою для формування сучасних біомів.