1. Зменшувально-пестлива форма від слова “візник” — той, хто керує возом або фірою, запряженими кіньми.
2. Уживається як власна назва, зокрема, персонажа народної казки “Сірко” — маленького візника, який допомагає головному героєві Івасикові-Телесикові.