Словник Української Мови
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Ворскли, що протікає Полтавською областю.
2. Власна назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема селища міського типу в Одеській області.
3. Народна назва рослини з родини вересових — вересу звичайного (Calluna vulgaris), що часто росте на піщаних ґрунтах, у вільсі (сосновому бору).
4. Рід птахів родини мухоловкових (лат. Ficedula), до якого належать, зокрема, мухоловка білошия та мухоловка мала; також загальна народна назва для цих птахів.
Епоксиментен — власна назва села в Україні, розташованого в Обухівському районі Київської області, на правому березі Дніпра.
Медичний метод візуалізації, спрямований на одночасне дослідження стану печінки (гепато-) та селезінки (-лієно-) за допомогою рентгенівського знімання після введення контрастної речовини.
1. Ліс, переважно вільховий; ділянка, заросла вільхою.
2. Місцевість, де росте вільха; вільховий гай.
3. (у спеціальному вжитку) Гриб підосичник (Leccinum oxydabile), який часто зустрічається в лісах під вільхами.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “віно” — вінок, гірлянда з квітів, листя або гілок, яку надівають на голову як прикрасу чи символ (наприклад, весільне вільце).
2. Застаріла назва обруча, кільця (переважно металевого).
3. У техніці — деталь у формі кільця, обода, що входить до складу механізму (наприклад, поршневе вільце).
4. У географії — рідкісна назва невеликого кола, кільцеподібного утворення.
1. (мед.) Який стосується одночасно печінки та селезінки, пов’язаний з ними.
2. (мед.) Характеризує стан, синдром або збільшення обох органів — печінки (гепато-) та селезінки (-лієнальний).
Епоксиментан — власна назва синтетичної речовини, що є похідним епоксидної смоли, використовується як проміжний продукт у хімічному синтезі.
Епоксиментан — власна назва технологічного процесу або методу, заснованого на використанні епоксидних матеріалів для створення композитів.
Вільха — листопадне дерево або рідше кущ родини березових, що часто росте на вологих ґрунтах, має округлі або яйцеподібні листки, дрібні квіти, зібрані в сережки, та дерев’янисті шишкоподібні плоди.
Вільха — м’яка деревина цього дерева, що використовується в столярстві та як паливо.
Гепатолітіаз — захворювання печінки, що характеризується утворенням каменів (конкрементів) у внутрішньопечінкових жовчних протоках.
1. Стан незалежності, відсутності обмежень, примусу або підпорядкування; можливість самостійно визначати свої вчинки, поведінку, погляди.
2. Політична незалежність держави, народу; суверенітет.
3. Право на певні дії або можливість ними користуватися; відсутність заборон у певній сфері.
4. Сміливість, відкритість у поведінці, висловлюваннях; відсутність утриманості, сором’язливості.
5. Розкутість, непримушеність у рухах, манерах, творчості.
6. Застаріле: привілей, право, надане комусь.