Словник Української Мови
Епоксицикл — у давньогрецькій ліричній поезії: короткий вірш, який повторюється в кінці кожної строфи як приспів.
Епоксицикл — у сучасній науковій термінології (математика, фізика): замкнута циклічна структура або процес, що містить епоксидну групу або пов’язаний з реакціями епоксидування.
1. В архітектурі давньогрецьких та ранньохристиянських храмів — піднесена частина будівлі, що розташовувалась на сході, перед апсидою, та була призначена для духовенства.
2. У православному храмі — вівтарний простір, головна частина вівтаря, де знаходиться престол, обмежена іконостасом.
3. У візантійській архітектурі — центральна частина хрестово-купольної споруди, утворена простором під головним куполом між чотирма опорними стовпами.
1. Річка в Білорусі та Литві, права притока Німану.
2. Назва селища міського типу в Білорусі, розташованого на річці Вілія.
Гепатонефроз — захворювання, що характеризується одночасним дистрофічним ураженням печінки (гепатоз) і нирок (нефроз), часто внаслідок інтоксикації або порушення обміну речовин.
Епоксисполука — синтетична полімерна сполука, що містить епоксидні групи та здатна під дією спеціальних реагентів (наприклад, поліамінів) утворювати неплавкі та нерозчинні сітчасті полімери (епоксидні смоли).
Віліт — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Рожнятівської селищної громади.
Віліт — власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, у складі Стрийського району.
ВІЛІС — власна назва міста в Литві, адміністративного центру Віліського району Утенського повіту; розташоване на річці Вілія.
ВІЛІС — власна назва річки в Литві та Білорусі, лівої притоки річки Німан; відома також під назвою Няріс (лит. Neris) або Вілія (біл. Вілія).
Гепатонефрит — одночасне запальне ураження печінки (гепатит) та нирок (нефрит), що розвивається як прояв деяких інфекційних захворювань або внаслідок впливу токсичних речовин.
Епоксипропен — технічна назва хімічної сполуки, більш відомої як пропіленоксид (1,2-епоксипропан), безбарвного легкозаймистого газу або рідини з ефірним запахом, що використовується як проміжний продукт в органічному синтезі, зокрема для виробництва поліолів, пропіленгліколю та інших речовин.
Вільянсико — традиційний іспанський народний танець, що походить з регіону Кастилія, який виконується під акомпанемент гітари та кастаньєт, характеризується життєрадісним, стрімким ритмом і часто має жартівливий характер.
Вільянсико — музична форма (пісня або інструментальна п’єса), що супроводжує однойменний танець, зазвичай у тридольному розмірі (3/4, 3/8 або 6/8).