Словник Української Мови
1. (у техніці) Примусове видалення рідини, газу або сипкого матеріалу з ємності, резервуара або системи за допомогою спеціального пристрою (ежектора), що діє за принципом створення розрідження струменем робочого середовища (наприклад, пари або води).
2. (у геології) Процес викидання, виверження вулканічного матеріалу (лава, попіл, гази) під час вибухового типу вулканічної діяльності.
Ґеґнутися — рідковживане дієслово, що означає різко, несподівано або необачно рушити з місця, кинутися кудись; часто з відтінком негативного значення — метнутися, кинутися втекти або впасти.
1. Розмовна назва вареників, особливо маленьких або певного виду (наприклад, з картоплею).
2. У західних регіонах України — локальна назва для пиріжка, пампушки або іншої невеликої випічки з начинкою.
3. У технічному сленгу — скорочена розмовна назва варіатора (механічного пристрою для плавної зміни передавального числа) або варіаційної коробки передач.
Газороздільник — пристрій або технічна система, призначена для фізичного розділення суміші газів на окремі компоненти або для відокремлення газової фази від рідини чи твердих частинок.
Газороздільник — спеціалізована частина технологічного обладнання (наприклад, нафтогазовидобувного або переробного), де відбувається первинне розділення продуктів свердловини на газ, нафту та пластову воду.
1. Різновид, модифікація чогось, що має спільну основу з іншими подібними об’єктами, але відрізняється певними деталями, ознаками.
2. У музиці: композиційний прийом, що полягає у повторенні теми з певними змінами у мелодії, гармонії, ритмі, тембрі або фактурі; також твір або його частина, побудовані на такому прийомі.
3. У математиці: невелика зміна величини, функції; також розділ математики, що вивчає методи знаходження екстремумів функціоналів.
4. У біології: відмінність ознак та властивостей між окремими особинами в межах виду або породи.
5. У хореографії: невелика, технічно складна сольна танцювальна композиція в класичному балеті.
1. Властивість або стан того, що може змінюватися, мати різні варіанти, форми або прояви; мінливість, різноманітність у межах певної системи чи явища.
2. (У математиці, фізиці) Властивість величини, функції або процесу змінюватися, описуватися або досліджуватися через варіації (відхилення); основа варіаційного числення.
3. (У біології) Здатність організмів одного виду відрізнятися один від одного за ознаками; наявність відмінностей між особинами в межах популяції або виду.
4. (У мистецтві, музиці) Прийом розвитку теми, мелодії або художнього образу шляхом її змін, перетворень при збереженні впізнаваних рис оригіналу.
5. (У лінгвістиці) Наявність різних форм (варіантів) мовної одиниці (звука, слова, граматичної форми) у мові або мовленні.
1. (у техніці) Призначений для ежектування, тобто для відсмоктування, видалення або переміщення рідин, газів чи сипучих речовин за допомогою струменя рідини, газу або пари.
2. (про пристрій, механізм) Який здійснює ежектування; той, що працює за принципом ежектора.
Пристрій для підігріву газу перед подачем його до споживача або технологічного апарату з метою підвищення його температури та запобігання конденсації.
Технічний пристрій у системах газопостачання, призначений для нагрівання природного газу, що транспортується газопроводами, для підтримки необхідних термодинамічних параметрів та уникнення утворення гідратів.
Варіафон — музичний електронний інструмент, різновид терменвокса, винайдений у 1930-х роках, в якому висота тону регулюється не лише відстанню руки від антени, а й за допомогою спеціальної клавіатури, що дозволяє виконувати діатонічні та хроматичні пасажі.
Варіафон — власна назва конкретної моделі такого інструменту, розробленої та виробленої у Німеччині.
1. (тех.) Який стосується ежектора, призначений для ежектування (всмоктування, видалення, нагнітання) рідини, газу або сипких матеріалів за допомогою струменя робочого середовища.
2. (тех.) Який працює на принципі ежекції, тобто передачі енергії від одного потоку рідини або газу до іншого через їх безпосередній контакт у змішувальній камері.