Словник Української Мови
Буква
1. Стан незалежності, відсутності обмежень, примусу або підпорядкування; можливість самостійно визначати свої вчинки, поведінку, погляди.
2. Політична незалежність держави, народу; суверенітет.
3. Право на певні дії або можливість ними користуватися; відсутність заборон у певній сфері.
4. Сміливість, відкритість у поведінці, висловлюваннях; відсутність утриманості, сором’язливості.
5. Розкутість, непримушеність у рухах, манерах, творчості.
6. Застаріле: привілей, право, надане комусь.
Приклад 1:
«Вільним можна лишитися навіть у найпринизливіших і найнелюдськіших обставинах… Щоправда, то вже вільність внутрішня» (до сестри, 30 травня 1968). «Химерна закономірність: чим менша воля, тим більше розкованости…» (до дружини, 28–30 червня 1983).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Філософські та економічні категорії праці____________________________ 53 драма зневірення людини у правду про свою вільність призводить до драми Христа – визволителя людської свободи» з неволі гріху ( Veritatis splendor 86). У своєму навчанні він підтверджує існування універсальних i незмінних моральних норм, що стоять на сторожі непорушної гідності людської особи.
— Котляревський Іван, “Енеїда”