• безік

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на особу або рід.

    2. У місцевій топоніміці — назва невеликого географічного об’єкта (наприклад, урочища, поля, кутка), характерна для окремих регіонів України, зокрема Західної України.

  • безідейність

    Відсутність чіткої, прогресивної ідеї, ідейної спрямованості; беззмістовність, пустотливість.

    Відсутність оригінального творчого задуму, ідейна бідність (у художніх творах, наукових працях тощо).

  • безщелепні

    1. Клас примітивних хордових тварин, що не мають щелеп, представлений сучасними круглоротими (міногоподібні та міксиноподібні) та викопними формами; агнати.

    2. Застаріла, але вживана в науковій літературі назва надкласу або підтипу безщелепних хордових тварин (Agnatha).

  • безщастя

    1. Стан глибокого горя, страждання, пов’язаний з важкими життєвими обставинами, нещастям; синонім до слова “нещастя”.

    2. Тяжка лиха пригода, нещасний випадок, трагічна подія, що спричиняє страждання.

    3. Уживається як звертання або вигук, що виражає співчуття, жаль (“Ох ти, моє безщастя!”).

  • безщасниця

    1. Жінка або дівчина, яка зазнала нещастя, страждає від лихої долі; нещасна, бідна жінка.

    2. (у фольклорі та поетичній мові) Уособлення нещастя, горя, біди в образі жінки.

  • безщадність

    Властивість або стан того, що є безжалісним, нещадним; відсутність милосердя, співчуття, пощади; жорстокість, невблаганність.

    Дія або вчинок, що виражає таку властивість; прояв жорстокості, суворого ставлення без урахування чужих страждань.

  • безшумність

    Властивість або стан, за якого відсутній шум, звукові вібрації або будь-які чутні звуки; повна тиша.

    Технічна характеристика пристрою, механізму або процесу, що свідчить про мінімальний рівень звуку, який вони видають під час роботи.

    Абстрактна якість, що характеризує спокійну, непомітну дію або поведінку, яка не привертає до себе уваги.

  • безштанько

    1. Рідкісне прізвисько або прізвище, що вказує на походження від людини, яка не мала штанів або ходила в обірваних, зношених штанях.

    2. У народній творчості та фольклорі — персонаж-сирота, знедолена, часто бідна дитина або підліток, що не має належного одягу (зокрема штанів) і через це зазнає кепкувань; символ злиднів та самотності.

  • безшовність

    Властивість або стан об’єкта, що характеризується відсутністю видимих швів, стиків або з’єднань, завдяки чому поверхня або конструкція сприймається як цілісна, монолітна.

    Технологічна характеристика матеріалу, виробу або способу виробництва, при якій з’єднання елементів (наприклад, деталей одягу, труб, покриттів) виконується спеціальними методами, що не залишають традиційного шва, забезпечуючи гладкість і однорідність.

  • безшлюбність

    1. Стан, коли людина не перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі; незаміжність або неодруженість.

    2. Відсутність шлюбу як соціального інституту або відмова від нього в певному середовищі, суспільстві чи в особистій практиці.