безщасниця

[bɛzʃt͡ʃɑsnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Жінка або дівчина, яка зазнала нещастя, страждає від лихої долі; нещасна, бідна жінка.

  2. (Література) –

    (у фольклорі та поетичній мові) Уособлення нещастя, горя, біди в образі жінки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безщасниця, р. безщасниці, д. безщасниці, з. безщасницю, о. безщасницею, м. безщасниці, к. безщаснице

Більше записів