безщастя

[bɛzʃt͡ʃɑstjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Стан глибокого горя, страждання, пов’язаний з важкими життєвими обставинами, нещастям; синонім до слова “нещастя”.

  2. (Література) –

    Тяжка лиха пригода, нещасний випадок, трагічна подія, що спричиняє страждання.

  3. (Лінгвістика) –

    Уживається як звертання або вигук, що виражає співчуття, жаль (“Ох ти, моє безщастя!”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безщастя, р. безщастя, д. безщастю, з. безщастя, о. безщастям, м. безщасті, к. безщастя

Більше записів