Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан, за якого відсутній шум, звукові вібрації або будь-які чутні звуки; повна тиша.
- (Техніка) –
Технічна характеристика пристрою, механізму або процесу, що свідчить про мінімальний рівень звуку, який вони видають під час роботи.
- (Психологія) –
Абстрактна якість, що характеризує спокійну, непомітну дію або поведінку, яка не привертає до себе уваги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безшумність, р. безшумності, д. безшумності, з. безшумність, о. безшумністю, м. безшумності, к. безшумносте