Древослів

Словник Української Мови

  • гадазелілі

    Гадазелілі — власна назва, що позначає рід викопних ссавців родини гадазелілієвих (Gadazeliidae), які існували в еоцені на території сучасної Монголії.

  • вагон

    1. Транспортний засіб, що рухається рейками, призначений для перевезення вантажів або пасажирів, зазвичай є складовою частиною поїзда.

    2. Окремий кузов або секція трамвая, тролейбуса, метрополітену, що призначені для перевезення пасажирів.

    3. Одиниця вимірювання кількості вантажу, що дорівнює кількості, яку можна завантажити в один залізничний вагон (наприклад, «вагон вугілля»).

    4. Велика, надмірна кількість чогось (розмовне, часто іронічне або гіперболізоване), наприклад: «вагон проблем», «вагон новин».

  • вагомість

    1. Властивість того, що має вагу, значення, важливість; значущість, серйозність.

    2. У логіці та теорії аргументації: переконливість, обґрунтованість, сила доказів або аргументів.

  • евентрація

    1. (у медицині) Вихід внутрішніх органів (переважно кишечника) з черевної порожнини через дефект у її стінці (розріз, розрив, гнійну рану).

    2. (у хірургії) Випадіння, вихід органа або його частини (наприклад, культі шлунка) через незарощений розріз у стінці порожнистого органа після операції.

  • гад

    1. Тварина, що плазує, переважно з класу плазунів (гади, змії, ящірки тощо); плазун.

    2. Переносно: підла, ницька, огидна людина; негідник.

  • вагодинія

    Вагодинія — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

  • евенський

    1. Стосується евенів — тунгусо-маньчжурського народу, корінного населення Східного Сибіру Російської Федерації, або їхньої культури, мови, побуту.

    2. Належний евенам, властивий їм, створений ними.

    3. Стосується евенської мови, що належить до тунгусо-маньчжурської групи.

  • ваговіз

    1. Спеціальний залізничний вагон або платформа, призначені для перевезення важких вантажів, великогабаритного обладнання або техніки, що зазвичай мають посилену конструкцію кузова та ходової частини.

    2. Транспортний засіб (вагон, автомобіль-тягач із напівпричепом) для перевезення вантажів, що продаються або обліковуються за вагою (наприклад, сипких матеріалів, палива, металобрухту).

  • гагілки

    1. Народна назва свята Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня за старим стилем), пов’язана з обрядом випускання на волю птахів, зокрема горлиць або голубів, як символ звільнення душі та приходу весни.

    2. Зазвичай у множині: традиційні весняні обрядові пісні-веснянки, які виконуються на Благовіщення або навесні загалом, часто з кликанням весни та зображенням польоту птахів.

    3. (рідко) Назва самих птахів (голубів, горлиць), яких випускали під час цього обряду.

  • ґерґотати

    1. Видавати різкі, негармонійні звуки, схожі на крики гусей або журавлів; гучно й невиразно говорити, кричати.

    2. Перен. Балакати багато, швидко і без змісту; теревенити.