1. Властивість того, що має вагу, значення, важливість; значущість, серйозність.
2. У логіці та теорії аргументації: переконливість, обґрунтованість, сила доказів або аргументів.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість того, що має вагу, значення, важливість; значущість, серйозність.
2. У логіці та теорії аргументації: переконливість, обґрунтованість, сила доказів або аргументів.
Приклад 1:
Вагомість “Андрієвої легенди” для Києва, особливо в часи боротьби з унією, добре видно з невеликого полемічного твору 1621 р. “Совэтовaніе n бlгочeстіи: Рaда и3 сп0собъ, ћко в нaроде Російскомъ вёру и3 догмaта це>кве всхоdнеи заховaти и3 ростити.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 2:
Об’єктивне значення і вагомість результатів інших видів творчості – комунікативної, побутової, ігрової, управлінської, військової тощо – досліджені недостатньо.
— Невідомий автор
Приклад 3:
З цих же позицій вибирають сукупність показників і визначаФ ють вагомість встановлених критеріїв їх досягнення. Названі показники повинні знайти відображення у системі BSC (що показано у табл.
— Котляревський Іван, “Енеїда”