Значення
- (Медицина) –
(у медицині) Вихід внутрішніх органів (переважно кишечника) з черевної порожнини через дефект у її стінці (розріз, розрив, гнійну рану).
- (Медицина) –
(у хірургії) Випадіння, вихід органа або його частини (наприклад, культі шлунка) через незарощений розріз у стінці порожнистого органа після операції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. евентрація, р. евентрації, д. евентрації, з. евентрацію, о. евентрацією, м. евентрації, к. евентраціє