евен

[ɛʋɛn] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Етнографія) –

    Представник одного з тунгусо-маньчжурських народів, що проживає переважно на сході Російської Федерації (у Якутії, на Чукотці, Камчатці, Корякському автономному окрузі тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Мова цього народу, що належить до тунгусо-маньчжурської гілки алтайської мовної сім’ї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. евен, р. евена, д. евенові, з. евена, о. евеном, м. евені, к. евене

Більше записів