1. (діал.) Щільна група дерев, чагарників або інших рослин, що ростуть разом; гущавина, хаща.
2. (діал.) Густа, кучерява волосина, шевелюра.
3. (діал., рідк.) Назва невеликого лісового урочища, гаю в окремих регіонах України.
-
ґуша
1. (діал.) Пташина голова, особливо курчача; також ласощі з пташиних голівок.
2. (діал., перен.) Людина з великою головою або з густим волоссям; часто вживається як прізвисько.
3. (діал.) Верхівка, маківка чогось, наприклад, дерева.
4. (діал.) Купка, копиця, невелика група чогось (наприклад, сіна).
-
городський
1. Стосунний до міста (населеного пункту), що має адміністративний, промисловий, культурний та торговельний характер; властивий місту, характерний для нього; міський.
2. Який належить до органів місцевого самоврядування або управління міста; муніципальний.
3. Стосунний до вищого духовного навчального закладу (академії, семінарії) у Російській імперії, що готував священнослужителів (історичний термін).
-
ґушуватий
Який має властивості ґушу (рідкого борошна з жита, вівса або ячменю); схожий на ґушу.
-
горнична
1. Жінка, яка працює в готелі, пансіонаті тощо та відповідає за прибирання та підтримання порядку в номерах; покоївка.
2. (заст.) Служниця, яка перебувала в безпосередньому розпорядженні пані дому та виконувала її доручення, часто супроводжувала її; особиста покоївка.
-
гвоздь
1. Тонкий металевий стрижень із загостреним кінцем та шляпкою, призначений для з’єднання або кріплення деталей (переважно дерев’яних) шляхом забивання.
2. Тверда рогова пластинка, що вкриває кінцеву фалангу пальця у людини та деяких тварин; ніготь.
3. (переносне значення) Найважливіша, центральна частина чого-небудь, суть, основа (наприклад, “гвоздь програми”, “гвоздь виставки”).
4. (заст., діал.) Виступаюча металева частина підкови, що забезпечує зчеплення копита коня з поверхнею.
-
ґвалтувати
1. Скоювати насильницькі дії сексуального характеру, примушувати до статевого акту проти волі.
2. (переносне значення) Грубо порушувати, нищити щось (наприклад, права, закони, природу); насильницько втручатися у щось.
3. (застаріле) Піддавати розоренню, грабуванню; спустошувати силою.
-
ґвалтуватися
1. Вживати насильство, примушувати до статевого акту проти волі.
2. (переносно) Грубо втручатися у щось, насильно порушувати, нищити (про абстрактні поняття: волю, права, закони тощо).
-
ґвер
1. (діал.) Вузький прохід між скелями, глибока ущелина в горах; гірська тіснина.
2. (діал.) Глибокий яр, провалля, западина в землі.
3. (діал.) Крута, стрімка скеля, обрив.
-
ґвинт
1. Кріпильний виріб у вигляді стрижня з різьбою та головкою, призначений для з’єднання деталей шляхом вкручування в різьбове отвор або гайку.
2. Пристрій для перетворення обертального руху на поступальний або навпаки, що складається з циліндричного стрижня з різьбою, що рухається в гайці (наприклад, підйомний ґвинт, ходовій ґвинт верстата).
3. Елемент гвинтової поверхні, що застосовується для передачі руху або для переміщення рідин, сипких тіл (наприклад, ґвинт гвинтового конвеєра, ґвинт насоса, гребний ґвинт).
4. Розмовна назва для будь-якого предмета, що має спіральну форму або призначений для вкручування.