Словник Української Мови
1. Підприємство, де виробляють спирт і горілчані вироби шляхом перегонки бродних рідких продуктів (здебільшого з зерна, картоплі, буряків); спиртозавод, винокурний завод.
2. Застаріла назва для самогонного апарату або приміщення, де здійснювалося нелегальне винокуріння.
3. (У власній назві) Частина географічних назв (наприклад, селищ, урочищ), що походять від історичного місця розташування такого підприємства.
Ґурґула — власна назва однієї з найбільших річок в історичній області Бессарабія (територія сучасної Молдови та України), лівої притоки Дністра, відомої також під назвою «Ріка» або «Реут».
Ґурґула — власна назва села в Одеській області України, розташованого на березі однойменної річки.
1. Назва четвертої літери українського алфавіту, що позначає задньоязиковий зімкнено-проривний дзвінкий приголосний звук [ɡ].
2. У музиці: позначення ноти «соль» у міжнародній латинській системі та назва однієї з тональностей (G-dur, g-moll).
3. Позначення фізичної величини «прискорення вільного падіння» у фізиці та техніці.
Який стосується ґумотканини — матеріалу, що складається з текстильної основи (тканини, корду), обробленої гумою або покритою гумою для надання водонепроникності, міцності та інших специфічних властивостей.
Власна назва селища міського типу в Хмельницькій області України, адміністративного центру Гусятинського району.
Власна назва села в Закарпатській області України, що входить до складу Хустської міської громади.
Відносний прикметник, що вказує на належність до цих населених пунктів або походження з них (наприклад, Гусинська селищна рада, Гусинський цукровий завод).
1. Місто в Білорусі, адміністративний центр Горецького району Могильовської області, розташоване на річці Проня; відоме як місце навчання класика білоруської літератури Максима Горецького.
2. Назва низки населених пунктів у різних регіонах України, Росії та інших країн колишнього СРСР, що часто походить від особливостей рельєфу (місцевість з пагорбами).
3. Розмовна назва дитячого майданчика, спортивного чи розважального об’єкта, що має спеціально обладнані похилі поверхні для катання (наприклад, санчаних, лижних, ковзанярських або атракціонів у аквапарку).
4. У переносному значенні — круті підйоми та спуски на дорозі, трасі; пересічена пагорбиста місцевість.
1. Забруднений, покритий грязю, пилом, плямами або чимось липким, неприємним на дотик та вигляд.
2. Неохайний, нечистий, що не дотримується гігієни.
3. Низького морального рівня, безчесний, аморальний (про вчинки, думки, наміри).
4. Про погоду: дощовий, сльотавий, з талою грязюкою.
5. Про колір: тьмяний, брудного відтінку, неяскравий.
6. У техніці: що має перешкоди, сторонні включення (про сигнал, звук).
1. Дія за значенням дієслова “ґумувати”; процес обробки ґрунту ґумом (спеціальним сільськогосподарським знаряддям для розпушування землі та знищення бур’янів).
2. Розпушування верхнього шару ґрунту, міжрядне обробіття посівів за допомогою ґума.
Великий автомобіль, призначений для перевезення вантажів.
Розмовна назва водія такого автомобіля.
1. Покривати поверхню чого-небудь шаром гуми, каучуку для надання водонепроникності, пружності або інших технічних властивостей.
2. (у гірничій справі) Зміцнювати стіни виробки (шахти, тунелю) шляхом нагнітання рідкого бетону або спеціальних розчинів у породу для запобігання обваленню та прориву води.