Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до міста (населеного пункту), що має адміністративний, промисловий, культурний та торговельний характер; властивий місту, характерний для нього; міський.
2. Який належить до органів місцевого самоврядування або управління міста; муніципальний.
3. Стосунний до вищого духовного навчального закладу (академії, семінарії) у Російській імперії, що готував священнослужителів (історичний термін).
Приклад 1:
Зайшли ми з гулянки до школи — дивимося, стоїть на столі великий кошик з чудовим виноградом: то туапсинський городський голова прислав татові свіжий гостинець-новинку із свого виноградника. Розсудлива мама хотіла була, щоб винограду того ми сьогодні не чіпали, а щоб зоставили на взавтра, ба навіть звеліла компаньйонці занести кошика до комори.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Вони пiшли б удвох на прохiдку, — от хоч би в городський сад… Вiн їй так багато має розказати. Вона його робить винним, а вiн не винен, — треба ж йому виправитися… бо вiн її любить i не хоче, щоб вона так про його думала.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
Наприкiнцi сказав, що в недiлю ввечерi, годин у п’ять, дожидатиметься її коло ворiт у городський сад, i з тим пiшов. Вона не вiдказала йому нiчого.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”