Древослів

Словник Української Мови

  • геронтологія

    Галузь науки, що вивчає процеси старіння живого організму, особливо людини, причини старіння, його механізми, прояви та способи боротьби з його негативними наслідками.

  • в’язнитися

    1. Затримуватися, застрявати десь, не мати змоги рухатися далі через перешкоду або ускладнення.

    2. Загрузнути, застрягнути в чомусь в’язкому, липкому (наприклад, у болоті, глибокому снігу).

    3. Перен. Затримуватися, затриматися надто довго на одному місці, в одній справі або стані; марно витрачати час.

  • в’язнити

    1. Позбавляти волі, ув’язнювати, тримати під вартою або в місці, з якого неможливо втекти.

    2. Затримувати, перешкоджати вільному рухові, розвитку або дії; сповільнювати, гальмувати.

    3. (у переносному значенні) Викликати відчуття несвободи, гніту, обмеженості; пригнічувати психічно.

  • епістатичний

    1. (у генетиці) Про взаємодію неалельних генів, при якій один ген (епістатичний) пригнічує або модифікує прояв іншого гена (гіпостатичного).

    2. (у біохімії, медицині) Про взаємодію, коли один генетичний фактор (наприклад, мутація) маскує або змінює фенотипічний ефект іншого фактора, розташованого в іншому локусі.

  • в’язний

    1. Стосовний до в‘язнів, призначений для них; такий, що стосується ув’язнення або перебування у в’язниці.

    2. У складі власних назв: що стосується села В’язне на Львівщині, походить із нього (напр., В’язненська сільська рада).

  • геронтологічний

    1. Стосунковий до геронтології — науки про старіння живого організму, особливо людини, та про проблеми життя людей похилого віку.

    2. Призначений для дослідження, лікування чи догляду за людьми похилого віку (про заклад, службу, програму тощо).

  • в’язкуватий

    1. Який має властивість в’язнути, липнути; трохи в’язкий, клейкий.

    2. Який важко рухається, повільний, млявий (про рідину).

    3. Перен. Повільний, невиразний, позбавлений енергії (про мову, стиль, темп тощо).

  • епістаксофобія

    Епістаксофобія — патологічний, ірраціональний страх перед носовою кровотечею або видом крові з носа.

  • в’язкотекучий

    1. (про речовини) Такий, що поєднує властивості в’язкого твердого тіла та рідини, здатний під дією механічних напруг до пластичної деформації або течії.

    2. (у фізиці, хімії) Характеризує стан речовини (наприклад, розплавів полімерів), при якому вона проявляє одночасно пружність, пластичність і здатність до незворотної течії.

  • геронтолог

    Фахівець з геронтології, який вивчає процеси старіння живого організму, особливо людини, а також причини старіння та способи боротьби з його наслідками.