Словник Української Мови
1. У соціології та антропології — звичай або практика добровільного чи примусового умертвіння людей похилого віку в деяких архаїчних суспільствах, що мотивувалося економічними, релігійними або соціальними причинами.
2. У сучасному правовому та соціальному контексті — умисне вбивство літньої людини, часто через її вік, що може бути проявом ейджизму (вікової дискримінації).
1. Який стосується села В’язівка або його мешканців.
2. Який стосується села В’язівень або його мешканців.
Епіспадія — вроджена вада розвитку сечовипускного каналу у хлопчиків, при якій його верхня стінка розщеплена, що призводить до нетипового розташування зовнішнього отвору уретри на верхній (дорсальній) поверхні статевого члена.
1. З’єднуватися, зв’язуватися між собою; утворювати єдине ціле, гармонійну структуру або логічний зв’язок (про думки, факти, явища тощо).
2. Бути пов’язаним, перебувати у взаємозв’язку, мати стосунок до чогось або когось.
3. Розм. Вступати у близькі стосунки, знайомитися з кимось (часто з наміром одружитися).
4. Розм. Зав’язувати бійку, сварку, суперечку; вступати у конфлікт.
5. У діалектах та розмовній мові: приставати, чіплятися до когось; нав’язувати своє суспільство.
1. (у Стародавній Греції) Старійшина, член ради старійшин (герусії) у доричних державах, зокрема у Спарті.
2. (переносне значення, книжне) Старий, похилого віку чоловік; старець.
1. З’єднувати нитки, шнури, дроти тощо вузлами або петлями, утворюючи певне виріб (одяг, мереживо, сітку) за допомогою спеціальних пристосувань (гачків, спиць, човників).
2. Зв’язувати, скріплювати щось між собою, з’єднувати в одне ціле за допомогою вузла або мотузки.
3. Перен. З’єднувати, об’єднувати міцними внутрішніми зв’язками (почуттями, інтересами, зобов’язаннями).
4. У мовленні: говорити пов’язно, логічно; також — з’єднувати слова в речення.
5. У кулінарії: додавати в страву (наприклад, соус) борошно, яйце тощо для надання густоти.
6. У полюванні: переслідувати, наздоганяти звіра (перев. собаками).
1. Який виготовлено шляхом в’язання (гачком, спицями тощо).
2. Який має структуру або вигляд, що нагадує в’язану річ.
1. (у молекулярній генетиці) Додаткова генетична структура у бактерій, яка може існувати як автономно в цитоплазмі у вигляді плазміди, так і вбудовуватися в бактеріальну хромосому.
2. (у біохімії) Загальна назва плазмід, здатних до інтеграції з геномом клітини-хазяїна та автономної реплікації.
1. Установа, яка в деяких країнах (переважно в монархіях) займається питаннями дворянства, складанням та веденням родовідних книг, наданням гербів, визначенням дворянських прав і титулів.
2. Служба або відомство, відповідальне за офіційну символіку держави, міст, установ; організація, що розробляє та затверджує герби, прапори, нагороди та інші геральдичні знаки.
3. У дореволюційній Росії — центральна державна установа (Герольдія при Сенаті), яка вівла дворянські справи, призначення на службові посади, складання гербівників.
1. Який стосується виробництва трикотажу (в’язаних виробів) або пов’язаний з цим процесом.
2. Який призначений для в’язання трикотажних виробів або є їхньою складовою частиною (про машини, обладнання, пристрої тощо).