1. (Про людину) Такий, що вагається, не може швидко прийняти рішення; нерішучий, невпевнений.
2. (Про дії, вчинки) Такий, що виконується з ваганням, нешвидко; повільний, неспішний.
3. (Заст. та діал.) Важкий, громіздкий.
-
герпес
1. Вірусне захворювання, що характеризується висипанням на шкірі та слизових оболонках груп дрібних пухирців, часто супроводжується відчуттям печіння, свербінням або болем.
2. Збудник цього захворювання — вірус родини Herpesviridae, що може вражати різні органи й тканини та зберігатися в організмі в латентній формі.
-
вавкатися
1. (розм.) Поводитися незграбно, невміло, копирсатися; марнувати час на дрібниці, зволікати.
2. (діал.) Вагатися, сумніватися, не рішатися на щось.
-
епітафія
1. Короткий напис на надгробку або пам’ятнику, присвячений померлому, що містить оцінку його життя, прощальні слова, вислів скорботи або мудрі роздуми про смерть.
2. Літературний твір невеликого обсягу (наприклад, вірш), написаний на випадок чиєїсь смерті та присвячений пам’яті померлого.
-
вавкати
1. (діал.) Повільно, незграбно ходити, важко ступаючи; плентатися.
2. (діал.) Неохоче, повільно робити щось; ледачувати, байдикувати.
-
герпангіна
1. Гострий інфекційний захворювання, що характеризується раптовим підвищенням температури, болями в горлі та появою дрібних пухирців і виразок на слизовій оболонці м’якого піднебіння і глотки; викликається вірусами Коксакі.
-
вавилівна
1. Дочка Вавила; жіноча форма від чоловічого імені Вавил.
2. (у фольклорі, зокрема в колядках та щедрівках) Узагальнена назва або образ дівчини, часто вживається в поєднанні з іменем батька (напр., “Ой рано, рано Вавилівна…”) для створення поетичного, часом іронічного чи жартівливого ефекту.
-
епітарзус
Епітарзус — у давньогрецькій архітектурі: верхня частина архітраву (балки, що лежить на капітелях колон), розташована безпосередньо під фризом у антаблементі доричного ордера.
Епітарзус — у сучасній будівельній термінології: горизонтальна несуч або декоративна балка, перемичка, що розташовується над отвором (вікном, дверима) і часто слугує їх конструктивним завершенням або елементом архітектурного оформлення фасаду.
-
вавилонський
1. Стосунний до Вавилона, пов’язаний з цим стародавнім містом-державою Месопотамії.
2. Створений, характерний для Вавилона або його культури.
3. Перен. Гучний, галасливий, суєтний; такий, що нагадує плутанину мов і народів (за біблійною розповіддю про Вавилонську вежу).
4. У складі стійких виразів: “вавилонське стовпотворіння” — крайня плутанина, безладдя, галас; “вавилонська блудниця” — біблійний образ, символ розпусти та гріховності.
-
героїчно
1. Прислівник до слова “героїчний”; так, як властиво герою, з виявом героїзму, мужності, самопожертви; мужньо, відважно.
2. У переносному значенні: з великим напруженням сил, з надзвичайною віддачею, з ентузіазмом (про працю, діяльність).