Герпесвіруси — велика родина ДНК-вмісних вірусів, що здатні після первинної інфекції перебувати в організмі людини та тварин у латентному (прихованому) стані та періодично рецидивувати, викликаючи захворювання різних систем органів.
-
епітектоніка
Геологічний термін, що позначає сукупність тектонічних процесів і структур, пов’язаних з наймолодшими етапами формування земної кори, які відбуваються в епігеосинклінальний період після завершення основної складчастості.
Розділ тектоніки, що вивчає тектонічні процеси та структури, характерні для завершальної стадії розвитку геосинклінальних областей, коли відбувається формування останніх складок, розломів та інших деформацій.
-
ваганти
1. Мандрівні школяри, студенти та вільні вчені в середньовічній Західній Європі (X–XIII ст.), які переходили з одного університету чи школи в іншу, часто складали та виконували віршовані твори латиною, критикуючи суспільство та церкву.
2. У широкому значенні — вільні, незалежні люди, які ведуть мандрівний спосіб життя, не мають постійного місця проживання або роботи.
-
вагальний
1. (про механізм, пристрій) Призначений для вагання, тобто похитування, коливання або руху в різні боки; коливальний.
2. (перен., заст.) Такий, що вагається, не може прийняти рішення; нерішучий, вагаючийся.
-
герпесвірус
1. Представник родини ДНК-вмісних вірусів (Herpesviridae), що здатний викликати латентні та хронічні інфекції у людини та тварин, характеризується здатністю до персистенції в організмі після первинного зараження.
2. Загальна назва будь-якого вірусу з родини Herpesviridae, до якої належать збудники таких захворювань, як герпес простий, вітряна віспа, оперізувальний лишай, цитомегаловірусна інфекція, інфекційний мононуклеоз тощо.
-
епітека
1. (у ботаніці) Верхня клітина спорангія у деяких папоротеподібних рослин, зокрема у хвощів, яка бере участь у розкритті спорангія для висипання спор.
2. (у зоології) Зовнішній скелет, тверде покриття тіла у деяких безхребетних тварин, наприклад, у коралових поліпів.
-
вагаловий
1. Стосовний до Вагалова, пов’язаний із ним (зазвичай у контексті географічних назв, наприклад, Вагалове озеро).
2. У геології: що стосується вагалової фації — специфічного типу осадових гірських порід, названого на честь геолога М. М. Вагалова.
-
вагадловий
Пов’язаний із Вагадловом — місцевістю в Україні, що входить до складу міста Києва (наприклад, вагадлівські землі, вагадлівський парк).
-
герпес-вірус
1. Вірус родини Herpesviridae, що характеризується здатністю до довічної латентної інфекції в організмі хазяїна та періодичної реактивації, викликаючи захворювання (наприклад, простого герпесу, вітряну віспу, оперізувальний лишай, цитомегаловірусну інфекцію).
2. Загальна назва для будь-якого представника великої родини ДНК-вмісних вірусів (Herpesviridae), які паразитують на тваринах та людині.
-
епітеза
Епітеза — у лінгвістиці: додавання звуків або складу в кінці слова для полегшення вимови, що часто виникає внаслідок усного переказу або в діалектах (наприклад, “йогоний” замість “його”).
Епітеза — у літературознавстві та риториці: стилістична фігура, що полягає в додаванні в кінці речення уточнюючого слова або словосполучення, яке розгортає або пояснює попередню думку, часто для наголосу або емоційного посилення.