Геологічний термін, що позначає сукупність тектонічних процесів і структур, пов’язаних з наймолодшими етапами формування земної кори, які відбуваються в епігеосинклінальний період після завершення основної складчастості.
Розділ тектоніки, що вивчає тектонічні процеси та структури, характерні для завершальної стадії розвитку геосинклінальних областей, коли відбувається формування останніх складок, розломів та інших деформацій.