1. Мандрівні школяри, студенти та вільні вчені в середньовічній Західній Європі (X–XIII ст.), які переходили з одного університету чи школи в іншу, часто складали та виконували віршовані твори латиною, критикуючи суспільство та церкву.
2. У широкому значенні — вільні, незалежні люди, які ведуть мандрівний спосіб життя, не мають постійного місця проживання або роботи.