Словник Української Мови
Еренгоф — власна назва історичної місцевості в Києві, що існувала з XVIII століття до початку XX століття на території сучасного Подільського району, відома своїми гуляннями, шинками та розважальними закладами.
Еренгоф — власна назва популярного в Києві XIX — початку XX століття розважального закладу (ресторану, клубу) з садом, розташованого в однойменній місцевості, місце зустрічей та святкувань.
1. (у фізиці та хімії) Пов’язаний із силами міжмолекулярної взаємодії, що виникають внаслідок диполь-дипольних ефектів, індукції та дисперсії, названими на честь нідерландського фізика Йоганнеса Дідеріка ван дер Ваальса.
2. (у фізиці) Характеризує рівняння стану реального газу, що враховує власний об’єм молекул та сили тяжіння між ними (наприклад, рівняння Ван-дер-Ваальса).
1. Власне назва: що стосується давньогерманського племені вандалів, їхньої мови, культури, земель тощо.
2. Переносне значення: такий, що властивий вандалам; варварський, нищівний, грубо руйнівний по відношенню до культурних цінностей.
1. Релігійний подвижник, який добровільно відмовляється від мирського життя та живе на самоті (часто в пустельній місцевості) для молитви, аскетичних практик і духовного самовдосконалення; пустельник, відлюдник.
2. (Переносне значення) Людина, яка веде замкнутий, самітницький спосіб життя, уникає товариства інших людей; самітник.
1. Представниця давньогерманського племені вандів, яке в епоху Великого переселення народів вторглося до Римської імперії та заснувало на території сучасної Північної Африки своє королівство.
2. Людина, яка грубо нищить або псує культурні, історичні чи матеріальні цінності; варвар, руйнівник (переносне значення, що походить від назви племені, відомого своїми спустошливими походами).
Гетерокаріон — у мікології та генетиці: клітина, що містить два або більше генетично різних ядер у спільній цитоплазмі, яка утворюється в результаті злиття гіф різних генотипів у грибів без наступного злиття їхніх ядер (плевеногамії).
Гетерокаріон — у більш широкому біологічному контексті: будь-яка клітина або структура, що містить генетично різнорідні ядра.
Еремурус — рід багаторічних трав’янистих рослин родини асфоделових, поширених у Середній та Передній Азії, з потужним кореневищем, довгими прикореневими листями та високими суцвіттями-кистями, що мають декоративне значення.
Еремурус — декоративна садова рослина, представник роду Eremurus, що цінується за величні суцвіття з численними квітками зірочкової форми, часто використовується в ландшафтному дизайні.
1. Який стосується хімічного елемента ванадію, містить його або виготовлений з нього.
2. Який має жовтувато-сірий колір, схожий на колір сполук ванадію.
1. Який містить або стосується ванадію та молібдену як спільних компонентів, зазвичай у складі сплавів, каталізаторів або мінералів.
2. Який стосується технологічного процесу, методу або обладнання, пов’язаного з використанням або отриманням ванадію та молібдену.
Гетерокаріозис — це біологічний термін, який означає явище підвищеної життєвості, плодючості, продуктивності або інших показників розвитку у гібридів першого покоління (F1) порівняно з їхніми батьківськими формами; так званий “гібридний ефект” або “гібридна сила”.